Слава людська нікчемна й мізерна
Порівняно з славою на небесах.
Слава людська гидка і химерна-
Преславний лиш Бог і Божа краса.
Своєму Творцю віддаю усю славу,
Йому поклоняюсь, служу лиш Йому,
Всим серцем, життям всим Його величаю-
Уся без останку належу Христу.
Хто знає Творця свого, той говорить про Нього,
Про Боже спасіння і Божу любов.
Гриби і суниці - оце все від Бога,-
І вітер, й веселка, і спека, і дощ.
Не може людина Творцем керувати-
Усе Бог дає, коли хоче, в Свій час.
Як будуть всі люди Творця прославляти,
Тоді Бог почує й помилує нас.
Своїм язиком слово "Бог" говорити
Й бездумно вживати - це є все гріхом.
Себе ми повинні Христу підкорити-
З Творцем примиритись лиш можна Христом,
Який на хресті прийняв страшнії муки
За кожну людину. Задумайтесь ви!
Віддайте себе у міцні Божі руки -
Один лиш Христос може всіх нас спасти
Від вічних страждань у житті після смерті,
А тут, на землі, спокій, радість нам дать.
В оцьому житті, у страшній круговерті,
Щасливими зробить лиш Бог й благодать.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 7764 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Полёт Духа – Возврат Домой в Небесную Обитель… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Что такое Человек?..
Это Незримо-Вечная Небесная Душа и Осязаемо-Чувствуемое Физическое Тело…, Отягощённое Весомыми Пороками, как якорями, приковывающими Наш Вечный Дух к Бренно-Ничтожному Земному Телу…
…к Телу - Мнимой Реальности… Ложного Восприятия… Ничтожного Физического Существования…
…Вместо Истинно-Духовной Вселенской Жизни…
…Во Все Времена… Во Все Эпохи…
…Вне Зависимости от Пространства… от Форм Существования и Проявления Духа в Материи - Мысли… Действия… Вселенского Смысла…
Невесомо-Неведомые Прозрачные Крылья, Волнующе-Трепетно Зовущие Нас в Небо…
…и Гибнувшие…
…от Нашего Вынужденного Духовного Без-ДЕЙСТВИЯ и Без-ДЕЛИЯ…
…Чугунные Шары на ногах Человеческих…, не позВОЛЯющие до Определённого Момента Духу Небесному покинуть Тюрьму Тела Земного…
