Недавно Икар Макарыч удивил слушателей своими искромётным утверждением.
Относительно современной тенденции, вынудивших многих людей оставить свои дома и отправиться в далекие страны, он громогласно заявил, что, дескать, это те люди, которые не могут ужиться нигде.
Дескать, переселенцам везде плохо. По словам "духовного эксперта", эти люди "бегут от себя", не находя мира и взаимопонимания с другими членами общества.
С одной стороны, можно согласиться с данным утверждением. Действительно, имеются люди, которые не желают работать над собой, изменять себя, но стараются достигнуть своих интересов через изменение своего окружения.
с другой стороны, в Рождественские дни слова оратора воспринимаются более, нежели кощунственно. Семья Иосифа и Марии с Младенцем получают повеление от Бога и потому изменяют своё географическое положение. Повинуясь гласу Всевышнего, чета посещает Египет, затем передвигается в Назарет, в Иерусалим, в Вифлеем.
Подобные события происходят не только в семье благочестивого Иосифа. Патриарх Аврам послушен призванию выйти из владений современной для него
цивилизации - Ура Халдейского (Быт.12). Много путешествовал Иаков...
Господь говорит через пророка Иеремию о Моаве, что тот "от юности своей был в покое, сидел на дрожжах своих и не был переливаем из
сосуда с сосуд, и в плен не ходил; от того оставался в нем вкус его, и запах его не изменялся..." (Иер.48:11) Стагнация, бытовая предсказуемость и определённость не всегда являются хорошим средством для упования не на себя. Редко в такой среде можно встретиться с необычным и неизвестным. Человек годами создаёт для себя комфортную ему среду обитания. Бог в таких условиях может быть и не нужен.
Знаменитый Диотреф никуда не уезжал из "своей" местности! Он стал известен тем, что других людей заставлял вынужденно покинуть насиженные места. По словам Апостола, гонитель поносил посланников Христовых "злыми словами", сам не принимал их, запрещал это делать желающим, и изгонял христиан из церкви (3Иоан.1:10).
Жизнь Апостола Павла представляется сплошным перемещением по различным странам. Три больших путешествия осуществил посланник Божий в поисках блага другим людям!
Автор послания Евреям однозначно характеризует людей, угодных Богу: "те, которых весь мир не был достоин, скитались по пустыням и горам, по пещерам и ущельям земли" (Евр.11:38).
Думаю, что стоит не бояться оставлять насиженные места ради спасения ближнего, для получения нового духовного опыта
переживания Бога, который в тяжёлые периоды жизни особенно близок к людям!
А Икар Макарыч имеет возможность изменить свои взгляды. Быть может, он причитает эту статью :-)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Опыт нашей церкви, когда самая \"духовная\" ее часть уехала в Америку, вряд ли можно назвать положительным. Люди, казавшиеся примером самоотверженного и посвященного служения Богу, уехали в поисках комфорта и материального благополучия - так, во всяком случае, было воспринято остальными \"прихожанами\"
Владимир Ульченков
2018-01-11 18:49:25
Печально, если служители выезжали по плотским соображениям. Однако, это может быть и не так. Господь ведает сердца людские. Нам лучше не судить никого. Что касается миграции, то она может быть по политическим причинам (в Рождественской истории это перепись), по военной (это гонения Ирода и бегство в Египет), по повелению Бога (Его глас). Но это тема для другой статьи!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
