Каганець твій горить тільки-тільки.
І ворушать це полум'я всякі вітри.
Потушити твій дух назавжди,навіки,
Хоче ворог життя,-щоб він не горів...
Миготить цей вогонь,і так мало оливи.
Але захист Господній для тебе ще є;
Попроси у Христа щоби був милостивий;
Хай підсилить Він в серці світло твоє.
Ти раніше палав твоїм радісним духом.
І ділами твоїми у світі сіяв.
Запитай у себе,чому все затухло;
Хто святее горіння у тебе відняв?..
Скільки раз ти в своєму житті спотикався;
Через те,що не бачив куди тобі йти...
В своїм серці темрявою все наповнявся,
Замість того щоб світло в темряву нести.
Ти не бачив що поряд іде твій Спаситель;
І свій погляд Він завжди трима на тобі.
Але ти не відчув,й не старався прозріти,
І Господь в своїм серці за тебе скорбів.
Ще не пізно поправити твоє горіння,
Бо темрява згущаеться поряд тебе.
Відігнати не зможеш духовнее тління;
Коли полум'я в серці твоєму слабе...
Як багато людей що забули про Бога;
Як багато між нами потухших сердець.
Та звучить від Христа до усіх засторога,
Щоби кожен поправив свій каганець.
Левко Поперечный,
Эверетт .США
Сколько нам небо дарует чудес!
Люди же тянутся очень к земному...
Жить не землёю, а сводом небес,-
Значит всё видеть совсем по другому!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Дилемма. - Андрей Бичукин Я думаю, что персонажи этой маленькой драммы легко узнаваемы. И мечущаяся во мгле грешная душа и "правильные пацаны", и, самое главное, терпеливый умный Друг, который всё же достучался до сердца глупого мотылька...
Поэзия : Певица... - Сотниченко Андрей 2001.Тут необходимо пояснение-собака наша(афганская борзая)Соланж,прожившая с нами более12лет,действительно обожала петь,и-самое невероятное-умела(конечно,не так как человек,и все же..),тому есть много свидетелей-гостей наших,коих мы с удовольствием "потчевали" этим сюрпризным "блюдом".Пела она только под аккомпанемент ф-но(живой звук),отличала от магнитофона,или чего-то другого.Невероятно,но факт-ради пения бросала еду,все,заслышав звуки,бежала в зал,непременно залезала на кресло(занимала певческую позу)и-пела.В репертуаре,правда,были,в основном,2 особо полюбившиеся ей песни-"Колыбельная"Гершвина и наша незабвенная "Мурка"(под другое не желала петь!)Вот такое богемное создание:)Нам это,само собой,доставляло массу радости.Об этом,собственно,и стихи..
